Позакласна робота

                           Інсценізація п’єси "Назар Стодоля"
Тема: Гарна дружба не зламається.

Мета: Поглибити і розширити поняття у дітей про дружбу,  навчити учнів сприймати ситуації, аналізувати їх та знаходити шляхи виходу; допомогти усвідомити значимість слова «друг»; сприяти формуванню дружнього колективу в класі; виховувати   ЦСО до сім’ї,родини,людей.

Очікуваний результат: згуртувати учнівський колектив.

 Обладнання:фотографії класу, завдання для групової та парної  форм роботи,прислів’я,вислови про дружбу,гілочки верби,стрічка.

Хід години спілкування

Організація класу. Робочий настрій учнів.

-Діти,усміхніться один одному. Подаруйте мені свою усмішку. Дякую. Нехай з промінчиків добра,що  засвітилися на ваших обличчях, і розпочнеться наша година спілкування,тему якої підкажуть нам герої мультфільму.(Уривок з мультфільму «Тимко і Дімка»)

Вступне слово класного керівника

Ви всі зрозуміли , що темою нашої сьогоднішньої  години спілкування  є дружба.  Ми поговоримо про дружбу як одну із загальнолюдських чеснот,спробуємо усвідомити значущість слова  «друг»,з’ясувати,яке значення дружби  у житті кожного з нас. Отже,це дуже багатогранна і цікава тема.

Створення асоціативного куща

-Які  асоціації у вас викликає слово «дружба»?

З’ясування значення слова дружба

 Сучасні тлумачні словники пояснюють значення слова «дружба» так:

Дружба — особисті відносини між людьми, що ґрунтуються на довірі, щирості, взаємних симпатіях, спільних зацікавленнях і захопленнях. Обов'язковими ознаками дружби є взаємна повага, довіра та терпіння. Людей, яких пов'язує дружба, називають друзями.

Класний керівник.Діти,давайте заглянемо в «скарбничку загальнолюдської мудрості»,запозичимо там нові знання,практичні поради,з’ясуємо,що означало мати справжнього друга в давні часи.

 1 учень.В усі часи дружба вважалася великою цінністю. У скіфів дружба перевірялась кров’ю і служила військовим справам. Дружба оформлювалася спеціальним договором і великою клятвою: надрізавши пальці , побратими зливали свою кров в чашу і, змочивши в ній кінці мечів, куштували цю кров. Після цього вже ніхто не міг їх розлучити.

  2 учень. В епоху середньовіччя дружба вважалась утіленням благородства і вірності.  Лицарська мораль ставила чоловічу дружбу вище кохання і сімейних стосунків.

 3 учень.Для людей епохи романтизму дружба – це живе почуття, безпосереднє життєве переживання, вони називають його святою.

4 учень. Найміцніша дружба зав’язується в тяжку годину випробувань. Вірність друга потрібна не тільки в радості. В біді вона просто необхідна.

5 учень. Окрасою кожної домівки називають друзів,які її відвідують. Справжній друг,який віддає частку свого серця,силу почуття,вартий того,щоб його цінували і берегли.

Завдання «Продовж речення»

-Поділіться своїми думками про дружбу.

Друг-це той ,хто…

Свого друга я ціную за…

Справжній друг ніколи не…

Для друга я…

Виконання вправ творчого характеру

1)Гронування  «Справжній друг.Який він?»

У вас на партах лежать сердечка, напишіть на них по  одній рисі характеру, яку повинен мати справжній друг і прикріпіть на дошку.

(зробити підсумок)

2)Малювання в парах

-А зараз давайте трохи помалюємо. У вас на парті лежить листок. Ваше завдання –  намалювати на ньому квітку, тримаючись разом за один олівець.

-Скажіть, вам легко було виконувати це завдання? Вдалося відтворити задумане?

-Ось так і між справжніми друзями можуть виникнути непорозуміння, головне вміти достойно вийти із неприємних ситуацій.  Давайте деякі з них розглянемо.

Вирішення ситуацій. Ситуація № 1.(інсценізація)

   Ведучий .До Ігоря прийшов Володя.

   Володя.    Вмикай телевізор, наші грають!

   Ігор. Не можу. На завтра не підготував літературу.

   Володя.Кінчай зі своїми уроками, пропустимо перший тайм!

   Ігор.Вибач, Володю, але не можу. Вибач!

   Володя.Ех ти, а ще другом називаєшся.

   Ведучий.Чи правильно вчинив Ігор? А Володя?

Ситуація № 2(інсценізація)

Ведучий.Семикласниця  Людмила

 вранці мамі заявила:

Людмила.Все! До школи я — не йду!

Я не стерплю цю біду.

 Щастя скінчено моє:

 Адже в Рити джинси є!

 І тепер зі мною Рита

 відмовляється дружити…

 Ведучий. Здивувалась мама дуже

 Мама.Ви ж були найкращі друзі!?

 Людмила.Так. Але сказала Рита

 поки буду я ходити

 не у джинсах, а в спідниці, —

 їй не хочеться й дивиться,

 бо вона вважає: жінці

 для краси потрібні джинси...

 Мамо!

 Дружбу виручай.

 Джинси і мені придбай!

  Ведучий.Мама спершу подивилась

 на похнюплену Людмилу,

 а потім мовила:

 Мама. Діла-а...

 Ви — спра-а-вжні

 подруги!..

 Ведучий.Й пішла...

 А ви, що скажете мені.

 Це — справжні подруги, чи ні?

-Як дівчатка розуміють дружбу?

-Чи зовнішній вигляд має значення для дружби?

Ситуація №з

А у мене новина:

В мене тайна є одна!

А яка у мене тайна,

Я нікому не скажу.

От лиш Галочці,звичайно,-

Я із Галею дружу.

Я скажу лиш наодинці.

Не скажу про це Маринці,

Бо Маринка наша все,

Мов сорока,рознесе.

Тільки я скажу по тому

 «Не кажи ,гляди нікому.

А розкажеш хоч комусь,

Я з тобою роздружусь.»

Раптом зранку біля ганку

Зустрічаю я Тетянку.

Щось не терпиться мені:

Чи сказати їй,чи ні?

Тільки що це?Вір не вір,

Знає тайну цілий двір.

Як це сталось?Ціле диво!

От яка я нещаслива.

-Чи можна дружити з героїнею вірша?

Самоаналіз «Чи можна мене назвати справжнім другом?»

Класний керівник.Зараз  я прочитаю твердження , якщо ви згодні з ним, покажіть червону  картку, якщо ні- чорну.

1.     Справжній друг-це той, хто ніколи не обманює свого друга.

2.     Справжній друг- це той, хто нікому не розповість про секрети свого друга.

3.      Справжній друг радіє, коли товариш отримав двійку.

4.     Справжній друг завжди намагається захистити від образ.

5.     Справжній друг насміхається, коли в його товариша невдача.

6.     Справжній друг- це той, хто не шкодує для друга нічого,що має.

7.     Справжній друг -це людина, яка завжди зрозуміє тебе.

Гра «Втрачена послідовність».

(Умови гри: зі слів ,розташованих на дошці ,скласти прислів’я про дружбу,пояснити їх значення.)

Відповіді:

.Вірний друг-найбільший скарб.

.Дерево міцне корінням ,а людина - друзями.

.Дружба мов дзеркало:розіб’єш-не склеїш.

Створення  Конституції  дружби

 Про дружбу вже ми знаємо багато,тому давайте  попрацюємо в групах, станемо співавторами проекту Конституції дружби, тобто тих правил,яких повинні дотримуватися справжні друзі,і, таким чином ,створимо власну Конституцію дружби учнів 7-б класу. (Для роботи в групах вибираємо головуючого, секретаря,  читара, секунданта)

(Орієнтовні правила:

1. Дружба — це правда і чесність кожного.

2. Поважай тих, з ким дружиш

3. Що вимагаю від друга, насамперед вимагаю від себе.

4. Ніколи нікого не обманюй, не ображай.

5. Ні до кого не чіпляйся, грай чесно, не дражнись.

6. Будь терплячим, не засмучуйся через невдачу

7. Ти не кращий за всіх, але і не гірший за всіх!

8. Якщо вмієш добре грати, то навчи іншого.

9. Успіху можна досягти тільки разом, в колективі. Частіше кажи: «Нумо дружити», «Нумо грати!». )

Класний керівник.У кожного на парті  є приготовлені заздалегідь  вербові гілочки. Тому пригадаємо  казку «Батьківський заповіт».

Учень. У казці розповідається про батька,який перед смертю покликав своїх синів,дав їм по гілочці у руки і попрохав їх переламати. Сини виконали батькову волю і переламали ці гілочки. Тоді батько зібрав ті гілочки докупи,перев’язав їх і знову попросив зробити те саме,але сини не змогли переламати цей пучок. Тоді батько сказав: «Ось так і в житті :кожного з вас окремо легко скривдити,образити, а якщо ви будете разом,то ніякі вороги вас не зламають, і всі негаразди ви легко здолаєте.»

 Класний керівник. Тож давайте  зберемо гілочки в пучок , і нехай він стане символом  єдності нашого класу ,символом дружби. Щоб зібрати гілочки,потрібно,передаючи їх сусіду,говорити комплімент,і почнемо з мене.

( Зібраний пучок гілок перев’язати стрічкою.)

Подорож в минуле

А як підтвердження того,що це не просто символ,  а ще й доказ того,що ми дружні й завжди готові підтримати один одного,давайте заглянемо в минуле.(Перегляд  фотографій  класу)

Створення  «кола друзів»

В Україні  існує звичай на Вербну неділю освячувати гілочки верби. Кажуть, що якщо в цей день посадити  таку гілочку в землю, то вона прийметься , пустить коріння й з часом на тому місці виросте красива верба. А ми давайте з вами освятимо наші гілочки дружбою,щоб вирости хорошими людьми. Для цього побудуємо «коло друзів».Кожен бере за руку свого сусіда і називає своє ім’я,коли  утвориться коло ,скажемо :  «Друзі назавжди!».

Висновок

Наш клас – це маленька сім'я. Хотілося б, щоб в ній завжди панували доброта, пошана, любов, взаєморозуміння.Я вам бажаю бути добрими, відвертими, веселими, щирими. Нехай біля вас завжди будуть люди, які можуть розділити  з вами радості і печалі, допомогти у складній ситуації, завжди вислухати. Бажаю ,щоб у кожного з вас був справжній друг!

Діти Польщі запровадили  орден  Усмішок,тобто нагороду,яка присуджується людям,що  приносять радість. Тож сьогодні ,діти,мені хочеться вручити вам  копії цих орденів  для того,щоб ви  ,по-перше,завжди пам’ятали, що дружба починається з усмішки,а,по-друге, щоб досягли таких висот в житті, завдяки яким змогли б принести радість не одній людині.

Сенс  нашого життя

Година спілкування

10 клас

Мета: спонукати учнів  замислитись над питанням «Для чого живе людина?»; показати соціальну сутність  людини, її буття з погляду різних соціальних ролей, довести до свідомості учнів, що людина творець свого життя, і від неї залежить, як складеться  її подальша доля; спонукати учнів до роздумів над важливими життєвими проблемами; формувати в десятикласників життєву позицію, позитивний світогляд, виховувати людяність, гуманність, духовність;  бажання знайти своє місце у суспільстві.

Очікувані результати: формування мотивів життєвого самовизначення, проектування життєвих перспектив.

Методичне забезпечення: добірка віршів до теми години спілкування, вислови видатних людей про сенс життя; духовні заповіді матері Терези; по 10 жетонів для кожного учня; банка з камінням та піском.

Хід години спілкування

Оголошення теми і мети заняття.

Хто я? Навіщо я прийшла в цей світ? Який зміст мого життя? Від чого залежить доля людини?

Про це думали люди у всі часи, у всі віки. Саме на ці запитання ми спробуємо дати відповідь на сьогоднішній годині спілкування, темою якої є «Сенс мого життя…».

Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

Телебачення, реклами, глянцеві журнали наводять нас на думку про те, що ми повинні бути красиві, багаті , успішні. Нам потрібно мати машину, квартиру, дачу, ми повинні бути успішними на роботі, бути фізично досконалими.

Кожен, хто з’явився на світ, претендує на щасливу долю. Але чому одні її мають, а інших вона вперто оминає? Що таке щастя? Як його знайти?

Щоб дати відповідь на ці здавалося б прості запитання, які з роками для кожної людини стають все важчими і складнішими, нам потрібно з’ясувати значення поняття  «сенс життя».

Інформаційний центр

Сенс життя, сенс буття — філософська та духовна проблема, що має відношення до визначення мети існування, призначення людства, людини як біологічного виду, одне з основних світоглядних понять, що має величезне значення для духовно-морального становлення особистості.

Сенс – зміст, мета життя.

Ви зрозуміли, що це складне поняття, яке включає в себе розгляд таких питань, як:

-       У чому полягають життєві цінності?

-       Що є метою життя?

-       Навіщо (для чого) мені жити?

Бесіда.

-       А що ви вкладаєте в поняття сенс життя?

Думки учнів:

Фінансова надійність

Професійний успіх

Близькі та вірні друзі

Здоров’я і хороший фізичний стан

Оптимістичне, впевнене ставлення до життя

Хороша репутація серед оточуючих.

Висновок. Дехто бачить сенс життя у досягненні якихось вершин, життєвих цілей, для когось сенс життя полягає у тому, щоб зробити щось корисне для інших, хтось шукає чогось духовного у цьому світі, а ще хтось вважає, що безглуздо задумуватись над сенсом життя, а треба просто жити – заради самого життя.

Якщо б вам потрібно було намалювати  картину життя, змісту життя, щоб ви намалювали. Щоб на ній було зображено?

Відповіді учнів.

Поетична хвилинка.

Послухайте вірш і визначтe  ключові слова .

Пильнуйте за своїми думками,

Вони стануть словами.

Пильнуйте за своїми словами,

Вони стануть учинками.

Пильнуйте за своїми вчинками,

Вони стануть звичками,

Пильнуйте за своїми звичками,

Вони стануть характером.

Стежте за своїм характером,

Він визначає вашу долю!

Робота над текстом.

-       Знайдіть ключові  слова.

Думка – слово – вчинок – звичка – характер – доля

-       Поясніть їх зміст.

Висновок. Будьте уважні до своїх думок — вони початок учинків. Лаоцзи

Гра «Корабель долі на життєвому морі»

Тільки від нас самих: від наших думок, від наших вчинків залежить наша доля, наше майбутнє. Через 1, 5 роки ви вступите у доросле самостійне життя. Наскільки ви готові до нього, ми зараз спробуємо з’ясувати погравши гру «Корабель долі у життєвому морі».

Життя людини можна порівняти з подорожжю морем, де трапляються різні перешкоди, несподіванки (приємні і не дуже).

Щоб не бути безпорадною тріскою в життєвому морі, необхідно мати…(діти закінчують речення- «корабель»). Так, але дуже важливо самому збудувати його і бути на ньому капітаном. Цей корабель - ваша доля, яким він буде- залежить від вас. Зараз кожний з вас спробує створити свій власний корабель.

Вам потрібно намалювати корабель, але за такої умови: ви робите один штрих або одну лінію, тільки якщо ви можете назвати справу, яку здатні виконати самостійно, без допомоги дорослих(приготувати їжу, випрати, поприбирати, помити посуд, пришити ґудзик, доглядати за молодшими братиками та сестричками, догляд за тваринками, закупівля продуктів в магазині…). Особистісні уміння (наприклад: плавати, малювати, танцювати) можна відобразити у вигляді ілюмінаторів.

(За бажанням учні називають справи, за допомогою яких вони «збудували» свій корабель. У кожного вийшов свій корабель: у когось - лайнер, в іншого - маленький човник, у декого - щось схоже на пліт.)

Тепер я пропоную помістити на ваші кораблі якір у вигляді справ, які робити треба, але не хочеться. Діти малюють, у кожного знову ж таки виходить різна кількість якорів.

(Під час обговорення дорослому (якщо це не зроблять діти) слід виявити занепокоєність: якщо їх забагато, то корабель долі може почати занурюватись в море проблем.)

Я відкрию вам таємницю, за допомогою якої можна рубати якорі, що тягнуть на дно, не дають просуватись вперед. Це чарівні слова «треба», «необхідно, «повинен», «обов'язок». Якщо ви з ними подружитесь, вони, як сокирки, допоможуть кожному із вас позбавитись цих якорів. Після цього учні обговорюють, які ж саме справи їм необхідно навчитись виконувати самостійно, щоб із переходом в доросле життя  ви із легкістю відправилися в плавання по життєвому морю.

Вправа «Повна банка»:

Сьогодні  на урок я принесла банку. Почала її заповнювати камінням. Чи повна банка?

У мене є менші каміння, якими я її заповню. Чи повна банка?

У мішечку я принесла пісок. Спробуємо заповнити  банку.

Чи повна банка?

Ця посудина відображає людське життя.

Велике каміння – це найважливіші речі вашого життя: сім'я – це ваші батьки, дідусі та бабусі, братики та сестрички, здоров’я всіх ваших рідних, ваші знання. Тобто це речі настільки важливі та необхідні, що навіть якби усе інше зникло, то ваше життя залишалося наповненим.

Щебінь – це речі, які стали важливими особисто для кожного з нас: будинок, робота, автомобіль, здібності, захоплення, мрії.

Пісок – символізує все решта, геть не важливе. Всі інші дрібниці, що оточують нас у житті. Якщо спочатку наповнити банку піском, тоді не залишиться місця ні для щебеню, ні для граніту. Так і в нашому житті: якщо витрачати свій час, свою свою енергію на дрібниці — тоді не залишиться ні місця, ні сил на те, що є справді важливим.

Висновок. Тому звертайте увагу на важливі речі. Займайтеся саме тим, що приносить щастя: пізнавайте світ, здобувайте знання, реалізовуйте себе, спілкуйтеся з батьками, друзями, регулярно проходьте медобстеження, ведіть здоровий спосіб життя. Займайтеся в першу чергу камінням, тобто найважливішими речами вашого життя; визначте свої пріоритети, бо все інше — це тільки пісок.

Гра «Сценарій мого життя».

Зараз ви переживаєте чудову пору свого життя – юність. Ви – красиві, юні, сповнені мрій і бажань. Кожен з вас планує, проектує власне життя, сподівається, що воно буде цікавим, щасливим. Спробуємо спроектувати власне життя і взяти в життєву дорогу лише найнеобхідніше. Пограємо гру «»Сценарій мого життя.

У кожного з вас по 10 жетонів. Кожен з них символізує частину вашого життя – часу, енергії, коштів, інтересів. Під час гри я роблю вам пропозиції, а ви можете придбати або відмовитись від пропозиції. За 1 раз дозволяється придбати не більше однієї речі або ж не придбати жодної з запропонованих. Хто бажає щось придбати, пише на жетоні, те, що придбав.

Пропонуємо придбати:

І пропозиція:

а) простору квартиру або ж будинок (2 жетони);

б) нову машину (2 жетони).

ІІ пропозиція:

а) мобільний телефон (2 жетони);

б) комп’ютер (2 жетони).

ІІІ пропозиція:

а) оплачений відпочинок впродовж місяця будь-де на планеті для вас і найкращого друга (2 жетони);

б) повна гарантія того, що дівчина (юнак), з якою (яким) ви мрієте одружитися, дійсно незабаром стане вашою другою половинкою (2 жетони).

ІV пропозиція:

а) ви стаєте найпопулярнішим у вашій компанії впродовж 2 наступних років (2 жетони);

б) ви маєте одного справжнього друга (1 жетон).

V пропозиція:

а) хороша освіта (2 жетони);

б) прибутковий бізнес (2 жетони).

VІ пропозиція:

а) змінити будь-яку рису вашої зовнішності (1 жетон);

б) бути все життя задоволеним собою (2 жетони).

VІІ пропозиція:

а) можливість робити все, що забажає впродовж 5 років (2 жетони);

б)повага і любов від тих, кого ви найбільше цінуєте (2 жетони).

Сюрприз для тих, хто вибрав можливість робити все, що забажає впродовж 5 років: ви повинні віддати ще 1 жетон, тому що в житті трапляються речі, за які доводиться платити дорожче, ніж ви планували спочатку.

VІІІ пропозиція:

а) здорова сім’я (3 жетони);

б) всесвітня слава (3 жетони).

 Бонус.Ті, хто обрав здорову сім’ю, отримують в нагороду 2 додаткові жетони.

ІX пропозиція:

а) чиста совість (2 жетони);

б) вміння досягати успіху у всьому, чого б ви не побажали (2 жетони).

X пропозиція:

а) диво, здійснене вами заради коханої людини (2 жетони);

б) можливість знову пережити будь-які події минулого (2 жетони).

XІ пропозиція:

а) 7 додаткових років життя (3 жетони);

б) безболісна, легка смерть, коли настане час (3 жетони).

Обговорення результатів гри.

-       Що ви змогли придбати у грі?

-       Що вам хотілося придбати, але жетонів уже не вистачило?

-       Наскільки розумно ви розпорядились вашою кількістю жетонів?

-       Чи хотіли б ви зіграти гру спочатку і, якби це трапилося, чи змінилися б ваші рішення?

Вчитель. Гру можна зіграти спочатку, а от життя по-новому не розпочнеш. Іноді чуєш від старших людей: «Якби я міг прожити життя спочатку, я б…». на жаль, їм уже нічого не повернути. Ви ж щасливі, що вам не 70-80 років і ви можете прожити своє життя, уникнувши багатьох помилок. Хтось із великих сказав: «Краще вчитися на чужих помилках, ніж на своїх».

Це лише гра, але в житті все інакше. Не можна переграти, переписати, заново прожити жодну хвилину свого життя по –іншому.

Вислови відомих людей про сенс життя

Кожна епоха і кожна культура здійснювала спроби розкрити поняття сену життя. Існують різні підходи до розуміння сенсу життя: філософських підхід, релігійний, буденний, психологічний підхід. Кожний з них містить раціональне зерно і заслуговує на те, щоб бути розглянутим.

Часто специфіку людини вбачають в здатності замислюватись над сенсом свого буття, над неминучістю смертного кінця. Дійсно, людина, на відміну від інших живих істот, не просто живе, а знає, що вона живе, знає, що й інші особи людського роду також усвідомлюють факт її і свого існування, а всі вони знають, що їх життю настане кінець. Це дає змогу обмінюватись думками відносно нашого земного співіснування, корегувати відношення до власного життя й життя інших.

Життя, так само, як і байку, цінують не за довжину, а за зміст.

«Якщо ми будемо знати хто ми є і розумітимемо, у чому сенс нашого життя, то зможемо уникнути багатьох помилок і станемо набагато щасливішими» – говорить Сюй Мінтан, і це справді так.

Сенс життя – це пізнання і творення. Щасливою є та людина, яка прокидається переповненою задумами, що навіть забуває поснідати. Великим щастям є знайти своє покликання, свою місію…

Ми не повинні нехтувати життям, адже це найцінніший дар. Життя – це те, чого ніхто не може зрозуміти, воно непередбачене і в цьому його найбільша таємниця…Річард Олдінг сказав:«Життя – це чудова пригода, щоб заради удач терпіти невдачі».

Ціль життя в тому і полягає: жити так,  щоб і після смерті не померти.

М. Джаліль

Вчися так, ніби ти маєш жити вічно; живи так, ніби ти маєш вмерти завтра.

Смайл Самюел

Життя - це мить. Його не можна прожити спочатку на чернетці, а потім переписати на чистовик.

А. Чехов

Через здійснення великих цілей людина виявляє в собі і великий характер, який робить її маяком для інших

Г. Гегель

Високі цілі,хоча й нездійсненні, дорожчі від низьких цілей, хоча і  досягнутих

І.Гете

Вправа «Клубок життя». Друзі! Ось символічний клубочок життя, зітканий із ниток буття, наших почут­тів, думок. Давайте пустимо його по колу, хай він розкаже про вас. Розмотуючи клубок, три­майтеся за нитку і кажіть, що говорять про вас друзі, і щоб вам хотілося аби сказали про вас. Наприклад: «Моя подруга говорить про мене, що я добра, а я хочу, щоб про мене казали, що я рішуча».

(Клубок передається із рук в руки, а інші тримаються за нитку).

Вчитель. Ось так у нас вийшло замкнуте коло всіх наших почуттів, емоцій, рис характеру. Так і в житті все переплітається. Та, власне, усе наше життя - то нескінченне пізнання одне одного і навколишнього світу. І так важливо не помилитися!

Підсумок години спілкування.

 Створення проекту «Сенс нашого життя».

 Сенс існування людини – любити, цінувати життя і робити його кращим.

Вчитель. У різних життєвих ситуаціях залишайтеся на висоті. Не втрачайте віри. У житті чергуються успіхи та невдачі, злети і падіння. Пам’ятайте, і радість не вічна, і сум не вічний.

Притча про щастя

В одному селі жив чоловік, який мав влас­ний будинок, дружину, дітей. Та не мав, як він вважав, щастя. І ось дізнався чоловік, як його знайти. Треба було йти 7 днів і 7 ночей до того місця, де твоє щастя.

Так він і зробив. Дорога проходила через ліс. Пройшовши половину шляху, чоловік стомився і ліг під деревом перепочити ногами в той бік, куди йшов. Та, коли спав, перекрутився, і вран­ці вставши пішов додому, думаючи, що йде у правильному напрямку.

Через 7 днів і 7 ночей дійшов чоловік до ба­жаного місця. Побачив він гарне село. І хоча воно нагадувало його рідне, здавалося чолові­кові кращим. І будинок, так схожий на його, був більшим і красивішим. І господиня цього будинку здавалася привітнішою і лагіднішою, а діти - вихованішими і розумнішими. І поду­мав чоловік: яким би був він щасливим, коли б мав все це.

Отак і ми часто шукаємо щастя десь далеко, не помічаючи, що воно зовсім поряд, тільки треба його побачити, відчути серцем і душею, навчитися цінувати те, що маємо від Бога, від батьків, від землі рідної.

Вчитель. Так, і кожен із вас повинен знайти своє щастя, досягти свого острова, а там знайти скарб - сенс життя.

ЩО ТАКЕ ЩАСТЯ?

Мета. Удосконалювати сформоване в дітей поняття про здоров'я як найважливішу умову щасливого життя; підвести учнів до висновків світоглядного характе­ру: життя — це невпинний рух і самовдосконален­ня.

Оголошення теми години спілкування.

Що таке щастя? Радість,дружба,гроші,любов,добро…Кожна людина задумується над цим питанням  і намагається  знайти відповідь на нього.Попробуємо пошукати відповіді і ми.

Вправа «Твоє життя».

Щастя може пізнати тільки та людина,котра живе.

Учитель пропонує дітям придумати ознаки до слова «життя» (щасливе, активне, веселе, бурхливе, красиве, повноцінне, творче, солодке, безрадісне, цікаве, нудне, трудове, важке тощо).

Після цього вчитель зображує на дошці два малюнки: на павутинні написано слово «життя» і слова-ознаки: «пасивне, безді­яльне, розкішне, легке, порожнє, безжурне»; на квітці написано слово «життя» і слова-ознаки: «справжнє, активне, змістовне, цілеспрямоване, благородне, чесне, творче, повноцінне, радісне, порядне». Дітям пропонується сказати, яке б життя вони обрали і чому.

«Подарунок»

Дітям роздаються картки з різними словами: «сонце, зем­ля, джерело, ліс» тощо. Учитель запитує дітей: «Скажи, Сонце (Джерельце, Земле...), що ти подаруєш для життя людині?». Той, до кого звернулися, повинен назвати свій подарунок. Наприклад: сонце дарує людині тепло і світло, джерельце — чисту воду.

Творча вправа «Наші цінності»    

Учитель пропонує дітям скласти список цінностей, які можуть принести людині щастя в житті. Наприклад: хороша сім'я, ве­ликий будинок, здоров'я, освіта, завзятість, гроші, любов, друзі, віра в Бога, розум, упевненість у собі, краса тощо. Діти повинні розділити всі цінності на матеріальні і нематеріальні й розташу­вати їх у порядку значущості для себе самих. Після цього діти пояснюють свій вибір.

Вправа «Мікрофон»

Уявляючи себе учасниками інтерв'ю, учні відповідають на за­питання.

Як ви думаєте, чому діти часто радіють життю більше за до­рослих?

Чи може радість зцілити людину?

Малювання «Радісного портрета»

Учитель просить дітей намалювати портрет найрадіснішої лю­дини з їхніх друзів. По малюнках один одного діти вгадують, хто зображений. З малюнків робиться виставка «Ми радіємо життю».

Бесіда «Чи ти мрійник?»

Учитель пропонує дітям записати всі свої мрії у два стовпчи­ки: матеріальні мрії і нематеріальні. Потім діти повинні вибрати найважливішу для себе мрію і написати, що необхідно зробити для її виконання.

Педагог обговорює з дітьми, що необхідне для того, щоб твої мрії виконувалися. Потім пропонує дітям завести зошит мрії, куди вони повинні записувати все, про що мріють, і як цього до­сягти.

Учні міркують над наступними запитаннями.

•  Чи варто жити надією, і чому?

•  Як людині навчитися сподіватися?

•  Які надії й мрії допомагають людині стати кращою?

•  Чи є у людей загальні мрії і надії? Назвіть, які надії є у вашої сім'ї, вашого класу, людей, що живуть у вашому місті або країні, всіх людей планети.

•  Які якості допомагають людині не втрачати надію?

•  Що значить, коли говорять: «Надія вмирає останньою»?

•  Що значить «виправдовувати чиїсь надії»?

Читання притчі

Притча про серце

Якось вигнанець, довго живучи один-однісінький, вийшов до людей і став запитувати перехожих: «Чи маєш ти серце?»

Люди дуже дивувалися такому запитанню й поводили пле­чима: «Для чого питаєш?» Згодом зібрався великий натовп біля дивакуватого чоловіка, і він їм сказав: «Головне — мати серце, а решта — примножиться».

Бруно Ферреро (із книги «Сорок казок у пустелі»)

Вправа «Серце»

Учитель малює на дошці серце людини. Це серце того, хто цінує високі моральні якості. Потім він пропонує дітям подумати та сказати, які моральні  якості повинна мати людина, щоб життя стало кращим. Учні записують відповіді в намальованому серці.

Вправа «Джерельце»              

Учням пропонується уявити життя як джерельце, а потім учитель обговорює з ними, що необхідно робити, щоб джерельце життя було чистим, прозорим.

Гра-бесіда «Врятуй дерево життя»               

На дошці зображене квітуче, розлоге дерево життя, на яке напали шкідники (лінь, злість, ненажерливість, егоїзм, скупість, заздрість, наркоманія, тютюнопаління тощо). У ході бесіди дітям пропонується очистити дерево, знявши шкідників.

Робота з прислів'ями

Учні пояснюють, як вони розуміють зачитані прислів'я.

 Життя любить того, хто з ним бореться, а нищить того, хто

йому піддається.  

Життя закоротке для щастя, а задовге на терпіння.

Ніхто не знає, що його в житті чекає.

Де є життя, там є й надія.

 Життя прожити — не яблука вкусити.

Слово вчителя

Ці прислів'я можуть стати правилами вашого життя.

Читання оповідання       

с

СЛОВО ВЧИТЕЛЯ                                   

На твоєму людському шляху лежать камені, які ти повинен прибрати, щоб тим; які йдуть за тобою, було легше. Якщо за своє життя ти не побачив жодного каменя чи не прибрав його, ти — не людина.

Що було б, коли б людина робила лише те, що їй заманеться? Чи могла б людина бути щасливою? Чи змогло б узагалі існувати людське суспільство?

Лише той, хто втратив зір, по-справжньому розуміє, що таке зір. Тож, найвища мудрість життя полягає в тому, щоб не втра­тити щастя, розуміти, що це таке.

Мої побажання

Бережіть години, бережіть хвилини, Кожную секунду навіть бережіть. Пам'ятайте, час наш дуже швидко плине, Можемо й не встигнуть ми усе зробить. Справ у нас багато: треба гарно вчитись, Щоб розуму набратись, корисними стать. Дбати про Вкраїну — нашу Батьківщину, Мріями й ділами до зірок дістать. Як бджілки працьовиті будьте, мої діти, Щоб руки працьовиті мали ви завжди. І тоді за всіх ми будемо радіти, Ви ж скарб наш найдорожчий —вона і він, і ти.

Надія Булда

Підсумок.

Намалювати квітку щастя.На пелюстках записати складові щастя.

Людина повинна робити добрі справи,приносити радість іншим,цінувати дружбу,любити свій народ і рідний край.Це і є щастя.Воно є в нас,в нашому ставленні до рідних,до своєї держави та світу.

Тому давайте творити добро,допомагати один одному,цінувати кожну хвилину цього прекрасного людського щастя.

Мовна вікторина 
«Мово рідна, слово рідне»

       Мета: поповнення словникового запасу учнів, розвиток інтелектуально-аналітичних, творчих здібностей  учнів, прищеплення навичок культури мовлення, формування інтересу та  виховання любові до української мови, культури.

 Епіграф :         

   Як парость виноградної лози , плекайте мову.

М. Рильський

                                                       Хід заходу

 Вступне слово вчителя.

            Рідне слово! Скільки в ньому чарівних звуків, животворного трепету й вогню! У кожному слові найтонші відтінки почуттів і переживань, у кожному свій  аромат.
         Рідна мова! …Вона неповторна, співуча, мелодійна, бо увібрала в себе шум вічнозелених смерек, гомін полів і морів, запах лугів і трав. Переткана червоною калиною, хрещатим барвінком, вишневим цвітом, запашною рутою-м’ятою. Сила слова безмежна! Воно здатне робити диво, бо хвилює найтонші струни людського серця.

Читець І:                      А.Малишко

Буду я навчатись мови золотої

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

Буду я  навчатися мови - блискавиці

В клекоті гарячім кованої криці,

В корневищі пружному ниви колоскової,

В леготі шовковому пісні колискової,

Щоб людському щастю дбанок свій надбати,

Щоб раділа з мене Україна – мати.

Мовна вікторина.

І. Привітання команд.

ІІ. Розминка.

З букв одного слова складіть і запишіть інші слова.

І команда:  ЛИСТОНОША

ІІ команда:  КАЛЕНДАР

ІІІ. «Впізнай».

За описом впізнай літературного героя.

І команда:  «Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці».

ІІ команда:  «Він завжди  виходив надвір   трошки боязко, жмурився від сонця й соромливо посміхався своїми невинними синіми очима».

ІУ. «Словограй».

Від поданих слів утворіть, змінюючи першу літеру, нові.

І команда:  МАК, ВІР, СІЧ.

ІІ команда:  ВІЙ, РІК, ПОРТ.

У. «Всезнайко».

Скласти  прислів’я за початком та кінцівкою.

І команда:                Маєш голову, май же і розум.

          Гостре словечко – коле сердечко.

          Гірко поробиш – солодко з’їси.

ІІ команда:               Вік живи- вік учись.

                                 Вчення – світ , а невчення – тьма.

                                 Хочеш істи калачі, не сиди на печі.

УІ. «Скоромовка язика не ламає, а вимови навчає».

Вимовити скоромовку.

І команда:                Босий хлопець сіно косить,

                                 Роса росить ноги босі.

ІІ команда:               Бабин біб розцвів у дощ,

                                 Буде бабі біб у борщ.

УІІ. «Поєдинок капітанів».

Складіть і запишіть з поданих слів прислів’я про мову.

І команда:  1.Лине, серця, до, а,не, слово, стріла.                   

ІІ команда:  Хліб, а, слово, на ,обід, бережи, на, відповідь.

Завдання командам : пояснити епіграф.

УІІІ. «Хто  швидше?»

Із поданих літер скласти слово.

І команда:    Н, А, Р, У, А, К, Ї, К.

ІІ команда:  Ч,О,Ш, Н, Е, В, К, Е.

ІХ. Конкурс красномовства «Оратор».

Презентація поета, чиє ім’я  склали у попередньому конкурсі :

короткі біографічні відомості, читання напам’ять улюблених поезій.

І команда:  Леся Українка.

ІІ команда:  Тарас Шевченко.

Х. « Власні асоціації» .

Скласти сенкан.

І команда:   «Мова».

ІІ команда:  «Слово».

ХІ. «Добери слово».

Гронування : дібрати  прикметники  до слів.

І команда:  «Слово».

ІІ команда:  «Мова».

Заключне слово вчителя.

Читець ІІ:                   М. Рильський

                                             «Мова»

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

Читець ІІІ:                    

Прислухайтесь, як океан співає -

Народ говорить. І любов, і гнів

У тому гомоні морськім. Немає

Мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово — це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

Читець ІУ:                    

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

 Сценарій святкового заходу, присвяченого  Т.Г. Шевченку

Мета:

- виховання любові до рідної мови, скарбів поетичного слова, України.

- вшанування пам’яті видатного художника слова,

  патріота України - Т.Г.Шевченка.

- формування культури мовлення через красу й багатство рідної мови.

- пропагування творчості обдарування рідного краю.

На сцені – рушник і вислів “Не одцурайтесь своєї мови…”.

Біля сцени на столі рушник, портрет Шевченка, квіти, свічка.

Відеоролик про місце народження Т.Шевченка

Ведучий 1.Буває,часом сліпну від краси.

 Спинюсь,не тямлю.що воно за диво,-

Оці степи,це небо,ці ліси,

Усе так гарно.чисто,незрадливо.

Усе як є-дорога.явори,

Усе моє,все зветься Україна.

Така краса,висока і нетлінна,

Що хоч спинись і з Богом говори.

Ведучий  2. Щедра й прекрасна українська земля народила багато видатних і талановитих людей.Але над усіма постає Тарас Шевченко-геніальний художник, поет і мислитель,вірний син своєї Батьківщини,незламний борець за волю й кращу долю її народу.

Учень

Якщо не знаєш, як всміхається зоря,

Якщо не бачив, як цвіте калина,

Як у ставку купається верба

Не жив ти, друже, в Україні.

Якщо не чув ти пісні солов'я,

Як з м'яти падає роси краплина,

Як у степу гудить джмелів сім'я

Не жив ти, друже, в Україні.

Як не стрічав у небі журавля,

І ластівки під стріхою хатини,

Води не пив з дзвінкого джерела

Не жив ти, друже, в Україні.

Як мимо серця лине коляда

І в Божий храм ти оминав стежину,

Як не читав ні разу "Кобзаря"

Немає в тебе, друже, Батьківщини!

Ведучий 1: Шановні гості! Запрошуємо вас у царство мудрого й красивого, правдивого й цінного, сильного й ласкавого, доброго й мужнього слова. Поезія – це вогник, схожий на полум’я свічки, що запалює душу людини.

(Запалює свічку.)

Ведучий 2:  Хай палає свічка.

                    Хай палає,

                    Поєднає нас вона в цей час.

                    Друзів голоси нехай лунають,

                    Слово й музика нехай єднають нас.

Пісня “Одна калина”.

Учень 1:     Мова українська – то Шевченка слово,

                   Лесі   Українки і Марка Вовчка.

Учень 2:     Мова українська – то дарунок Бога,

                   Це барвисте слово генія Франка.

Учень 1:     Мова українська – це і степ широкий,

                   Це сади вишневі, і гаї, й ліси.

Учень 2:     Мова українська – океан глибокий

                   Мудрості народу – вічної краси.

Учень 1:     Мова українська – берегиня наша,

                   Пісня материнська, голос немовлят.

Учень 2:     Мова українська – це достатку чаша

                   І найбільше свято із відомих свят

Ведучий 1: Рідна мово! У тобі щедрість віків і пам’ять тисячоліть, неосяжна душа народу і безсмертя його.

Ведучий 2: Духовним батьком, творцем і рятівником української мови й всієї нації став Великий Кобзар – Тарас Шевченко.

То була дивовижна зоря.

На убогу і світом забуту,

Щоб її до життя повернути,

Бог послав Кобзаря.

Ведучий 1: Дякуємо Богу святому, що живемо не в такий вік, коли за слово правди людей на хрестах розпинали або на кострах палили. Не в катакомбах, не в вертепах зібралися ми славити великого чоловіка за його науку праведну: зібрались ми серед білого дня і всією громадою складаємо йому щиру дяку за його животворне слово.

Учень 1:     Щовесни, коли тануть сніги

                   І на рясті засяє веселка,

                   Повні сил і живої снаги

                   Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.

Учень 2:     Ти, Тарасе, сьогодні

                   Нас зібрав докупи.

                   І зійшлися у цій залі

                   Шевченка онуки.

Учень 3:     Хліб і сіль тобі, Тарасе,

                   Сьогодні підносимо…

(Виносимо хліб-сіль, кладемо біля портрету)

                   Вшанувати цю гостинність

Оплесками просимо.

Учень 4:    Ти зорею сіяєш у прийдешнім віку,

                   Сходиш хлібом духовним на яр-рушнику.

                   У розкриллі земних і заобрійних трас

                   Височієш над світом, великий Тарас.

Учень 5:     Твій голос – повнить пшеничний колос,

                   Бо те, за що ми жили й боролись,

                   Твій сон щасливий, зоря твоя,

                   Велика, вольна, нова сім’я…

Звучить пісня «Тополя»

 Ведучий 2. Пригадаймо коротенько його життєвий і творчий шлях

Закінчити подані речення:

           1.Тарас Шевченко народився у ... (Моринцях).

1.  Дитинство провів у … (Кирилівці).

2.  Батьки Шевченка були ... (кріпаками).

3.  Подругу дитинства Тараса звали … (Оксана).

4.  Сестру Тараса звали ... (Катерина).

5.  У поміщика Енгельгарда Тарас служив … (козачком)

6.  Т. Шевченка викуплено з кріпацтва та звільнено за гроші   ... (розіграного у лотерею за 2500 карбованців портрета Жуковського).

7.  Книга Тараса Шевченка,  в  якій було зібрано поетичні твори, називалася ... («Кобзар»).

8.  10 років поет перебував на ... (засланні).

9.  Помер Т.Шевченко 10 березня 1861 року, його було поховано ... (на Смоленському кладовищі в Петербурзі).

10.           Перезахоронено на …(Чернечій горі біля Канева).

11.           Чернеча гора зараз називається … (Тарасовою).

           Тарас. Катре! Де ти?

Катря. Я ось тут.

Мачуха. Ти може знов кудись навтіки вибираєшся ледащо? Ані кроком мені з хати бо битиму чуєш? Степанко плаче, іди колиши, а як засне, принеси води і підмети подвір’я!

Тарас. Сестричко!

Катря. Що?

Тарас. Я побіжу трохи на потічок! Там такі камінчики, я намальовані. І рибки плюскочуть. А в хаті темно чогось так зле.

Катря. Іди, іди. Я вже докінчую грядку, то сама подвір’я замету і принесу води.

Тарас. Тямиш сестричко, як мама жили, то в нас часто був смачний борщик, варенички, квасолька. Тепер не так! Ми ходимо такі голодні і обдерті! Чи і другі діти не мають мами так як ми?

Катря. Всюди є сирітки по світі мій дороги хлопчику. Але ти не думай про се йди над потічок гратися.

Ведучий 1: Тарас Шевченко… Геній, мислитель, пророк. Людина незвичайної долі й незвичайного таланту, що здобула світову славу.

Ведучий 2: Увібравши в себе душу народу, він підніс його духовну велич і красу на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ. Тарас Шевченко звеличив Україну, звеличив весь український народ. Давайте ж сьогодні торкнемося серцем Шевченківських творів. Проймемося їхнім духом, тим самим зможемо виконати поетові заповіти:

Учень 6:     …Не одцурайтесь своєї мови

                   Ні в тихі дні, ні в дні громові,

                   Ні в дні підступно мовчазні,

                   Коли стоїш на крутизні

                   Один, чолом сягнувши птаха,

                   Й холодний вітер попід пахви

                   Бере і забиває дих,

                            Щоб ти скорився і притих.

                            Не одцурайсь, мій сину,

                            Мови. У тебе іншої нема.

                            Ти плоть і дух – одне-єдине

                            Зі словом батьківським – Людина,

                            Без нього – просто плоть німа.

                            Без мови в світі нас – нема!

Учень 7:    Схаменіться,…

                   Подивіться на рай тихий,

                   На свою країну,

                   Полюбіте  щирим серцем

                   Велику руїну,

                   Розкуйтеся, братайтеся!

                   У чужому краю

                   Не шукайте, не питайте

                   Того, що немає

                   І на небі, а не тілько

                   На чужому полі.

                   В своїй хаті своя й правда,

                   І сила, і воля.

Учень 8:    Учітесь, читайте,

                   І чужому научайтесь,

                   Й свого не цурайтесь,

                   Бо хто матір забуває,

                   Того Бог карає,

                   Того діти цураються,

                   В хату не пускають.

                   Чужі люди проганяють,

                    І немає злому

                    На всій землі безконечній

                    Веселого дому.

Учень 9:   Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата, -

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати.

Благословить дітей своїх

Твердими руками

І діточок поцілує

Вольними устами.

І забудеться срамотня

Давняя година,

І оживе добра слава,

Слава України,

І світ ясний, невечірній

Тихо засіяє…

Обніміться ж, брати мої,

Молю вас, благаю!

 Ведучий 1. Проведемо гру  «Закінчи вірш»

1. Неначе сонце засіяло,

    І наче все на світі стало

    моє ... лани, гаї, сади!..

    І ми, жартуючи, погнали …

   ( чужі ягнята до води).

2.Дивлюсь, аж світає,

    Край неба палає,

    Соловейко в темнім гаї …

    (Сонце зустрічає).

3. Не називаю її раєм —….

     (Тії хатиночки у гаї).

4. Тече вода з-під явора    

     Яром на долину. …

   ( Пишається над водою

     Червона калина).

6.  Садок вишневий коло хати,

      Хрущі над вишнями гудуть,

      Плугатарі з плугами йдуть,…

       ( співають ідучи (дівчата).

    Ведучий 2.Чи знаєте, що …

ü Тарас Шевченко любив гармоніку і грав на ній.

ü У «Кобзарі» слово калина Шевченко вжив 385разів, а всього у своїх творах він згадував про неї 965 разів.

ü Український композитор Микола Лисенко написав музику більш, ніж на 100 творів Шевченка.

ü Шевченко-художник був нагороджений 3 срібними медалями за акварель «Циганка-ворожка» та малюнок «Хлопчик-жебрак».

ü 2 вересня 1860 року за роботи в техніці гравюри він був удостоєний звання академіка гравірування.

Звучить «Заповіт»

Ведучий 1: “Незлим тихим словом” згадуємо ми свого пророка, який залишив нам прекрасні твори. А що ж залишимо своїм нащадкам ми?

Учень 11:   Залишим у спадок новим поколінням

                   Свої ідеали й свої устремління,

                   Могутню Вкраїну, в якій наша сила,

                   І геній Шевченка як нації крила.

Учень 12:   Залишим і те, що душею народу

                   Зовуть недаремно від роду до роду,

                   Як вищу красу і життєву основу,

                   Залишимо Слово, Ім’я своє, Мову.

Звучить “Пісня про Україну”.

Учениця. Два місяці далеко від Вкраїни

В Землі лежав похований Тарас,

Не встиг купити білої хатини,

Щоб зігрівала пращурів і нас.

Не встиг зійти і на високій кручі,

Щоб милуватись обрієм Дніпра,

Грудьми дихнути, як реве ревучий,

Строфу для кобзи випустить з пера.

Та вічний біль і думу про Чернечу

Ні брат ні друг забути не змогли.

В травневі дні народ підняв на плечі,

Щоб ти позбув чужинської землі.

Там спорудили з дальніх сіл могилу

Потрісканії руки кріпаків,

Мабуть, Господь послав незламну силу,

Щоб пам’ять залишить.

Багато літ минуло з того часу,

Праправнуки вивчають «Заповіт».

У Каневі вклоняється Тарасу

Не тільки Україна – цілий світ.